Новини

Рекомендаціїї щодо гармонізаціїї психологічного здоров’я в умовах напруження

Спробуємо розібратися з проблемою особистісної позиції в ситуації пандемії коронавіруса й надати методичні рекомендації щодо гармонізації психологічного здоров‘я особистості в умовах психічного напруження в суспільстві. Розмірковуючи в соціальних мережах над проблемою пандемії коронавіруса, можна підсумувати:

  1. Пандемія має початок, розвиток, кризу і… спад.
  2. Вона збирає врожай людських життів і насичується.
  3. Внаслідок пандемії постраждають слабкі (старі, хворі, з послабленим імунітетом). Звідси витікає моральний план ситуації пандемії: фізично сильні люди матимуть змогу допомагати слабким: рятувати, полегшувати їх участь.
  4. Ритм життя під час карантину сповільнюється, людина може зупинитися і зустрітися з собою, своїми близькими.
  5. В цей час у «мутній водичці» хтось «наловить рибки».
  6. Зараз я зрозуміла, що життя має свій смак, і я належу до групи ризику. Тож слід бути обачною і додержуватися особливих правил гігієни

Отже, головне під час пандемії не панікувати, а, застосовуючи засоби особистої гігієни, перебувати у спокої, молитві, спогляданні, втримувати емоційну рівновагу, рефлексуючи своє життя, переосмислювати цінності, знаходити нові сенси.

Розкриваючи секрет сили спокою, Ошо Раджниш радить: «Спробуйте протягом доби спокійно приймати все, що трапляється у житті. Коли трапляється щось погане, ви почуваєте слабкість і втрачаєте спокій. Прийміть це, не реагуючи, і спостерігайте, що відбувається. Раптово ви відчуєте потік енергії, який ніколи раніше не відчували». Щоб знайти спокій, потрібно виробити звичку щодня давати собі відпочинок, споглядати красу, гармонію навколо й в собі. Душевний спокій – це стан гармонії зі світом та із собою. Але насамперед, спокій – це баланс внутрішнього світу. Ви можете цілий день бродити (онлайн) в лісі й відчувати приплив сил. Або провести ранок у віртуальному торговому центрі й відчути себе стомленим.

 Отже, спокій, молитва, споглядання краси природи, переосмислення цінностей – мають стати нашими основними психічними станами під час перебування у психічно напруженому середовищі.

Наступним важливим моментом ситуації пандемії є інформаційний стрес, який буває двох типів: інформаційна недостатність та інформаційна надмірність. Обидва типи інформаційного стресу суттєво негативно впливають на психологічне здоров’я людини. У разі інформаційної недостатності особистість нервує, відчуває тривогу, занепокоєння. А при інформаційній надмірності (особливо при надлишкової інформації про жахливі події, впливи, наслідки) людиною оволодіває страх, розум починає сприймати увесь інформаційний потік некритично, увага концентрується навколо «болючої» проблеми, що, безумовно, виснажує психічно, сприяє розвитку хворобливої ригідності (фіксації на проблемі), знижує імунітет.

Отже, під час пандемії слід оптимально користуватися інформаційними ресурсами: черпати інформацію з авторитетних й достовірних джерел і в жодному разі не «накручувати» себе зайвою емоційно-руйнівною інформацією з випусків теленовин або соціальних мереж. Пандемія – це, насамперед, інформаційна, психологічна війна проти Людини, спрямована на її психологічне поневолення. У відповідь на запитання «Що робити?» дослідник радить: Охоронятися від вірусів потрібно, як у звичайні періоди поширення грипу. Але головне, щоб страх не залишався в розумі людей. Він закликає: «Не реагуйте на зайву інформацію, прислухайтеся до свого серця, будьте більше під Сонцем, на природі, у моря. Перебувайте у спокої. Будьте терпимі один до одного. Ця ситуація може згуртувати нас. Тож використаємо її у благо .

 Наступним напрямом гармонізації психологічного здоров‘я особистості є розширення її свідомості. Не слід фіксуватися лише на конкретній проблемі, адже життя доволі різноманітне, й у ньому є багато інших проблем. Наприклад, вірус голоду щодня вбиває 8500 дітей, а вакцина від нього існує, це – їжа (але це не покажуть по телевізору). У кожного з нас є багато особистих важливих проблем. Тож не варто концентрувати увагу саме на коронавірусі, блокуючи свої особистісні ресурси, а слід розширювати свідомість, довільно силою волі перемикаючи негативні думки на інші не менш важливі життєві явища. У зв‘язку з цим, варто згадати про розвиток позитивного мислення й саногенних почуттів (здивування, прощення, любові). Сутність позитивного мислення в ситуації пандемії полягає в тому, що поки всі соціальні мережі вирують ненавистю й негативом, людина прагне розбавити це приємними екологічними новинами й фактами.

Для стимулювання позитивного мислення також доцільно використовувати надихаючі фото й позитивні афірмації для покращення настрою! Аффірмація – це позитивна фраза або речення, яку ми використовуємо для перепрограмування нашої підсвідомості. Ми використовуємо її, щоб змінити на краще наші власні негативні або обмежити уявлення про себе, щоб вони більше нас не гальмували. Це допомагає нам налаштуватися на позитивне мислення. Ми також можемо використовувати афірмації, щоб зміцнити нашу впевненість, самоповагу. Наведемо декілька позитивних афірмацій, які є потужним способом змінити наші внутрішні переконання на більш позитивні.

  1. Я впускаю любов у своє життя.
  2. Я сам пишу власну історію.
  3. Я вірю у своє майбутнє.
  4. Я позбуваюся шкідливих звичок, які не дають мені розвиватися.
  5. Я більше не дам страху контролювати мої думки.
  6. Моє щастя перебуває усередині мене.
  7. Я вдячний за те, що мене оточують близькі мені люди.
  8. Я більше не бачу перешкод на своєму шляху, я бачу тільки можливості.
  9. Я відтинаю негативні думки, які виникають у моїй свідомості.
  10. Я не буду надумувати собі гірші сценарії у будь-якій ситуації.
  11. Я вмію чекати, і я знаю, що можу досягти своїх цілей.
  12. Я залишаюся оптимістом і своїм власним героєм у моєму житті

Підсумуємо сказане вище. Напрями гармонізації психологічного

здоров‘я особистості в умовах психічного напруження в суспільстві,

пов‘язаного з пандемією:

  1. Завжди слід пам‘ятати, що будь-яка пандемія має початок, розвиток,

кризу і спад.

  1. Пандемія актуалізує моральні й духовні якості особистості: фізично

сильні люди матимуть змогу допомагати слабким (старим, хворим, з

послабленим імунітетом), рятувати, полегшувати їх участь.

  1. Ритм життя під час карантину сповільнюється, людина може

зупинитися і зустрітися з собою, своїми близькими, подумати над своїм

життям.

  1. Під час пандемії не слід панікувати, а бути обачнішим,

додержуватися особливих правил особистої гігієни, перебувати у спокої,

молитві, спогляданні, втримувати емоційну рівновагу, рефлексуючи своє

життя, знаходити нові сенси.

  1. Слід оптимально користуватися інформаційними ресурсами: черпати

інформацію з авторитетних й достовірних джерел і не «накручувати» себе

зайвою емоційно-руйнівною інформацією з випусків теленовин або

соціальних мереж.

  1. Слід практикувати розширення свідомості, розвиток позитивного

мислення й саногенних почуттів (здивування, прощення, любові).

  1. Час карантину – це час переосмислення цінностей.

Залиште коментар